8 листопада 2004 р.

СТАРТ

Настав нарешті довгожданий час
Для України й кожного із нас –
Стартують президентські перегони,
Шикуються глашатаїв загони.

Не відстають від інших й галичани
Засвідчити любов свою і шану
Тим, хто при владі – власть імущим, –
Собі берущим і своїм дающим.

Одні, зібравши в жменю всі таланти,
Подалися у речники гаранта,
Дивуєшся – от філігранність фрази,
Котру рече в ефір Василько з бази.

З екрану два хорти в подобі свинській
(Один з них – галичанин, – свій Хорт Чинський)
У злобі розриваючи горлянки
Дуетом лають під чужу шарманку.

І хто б подумав – навіть міс „Свобода” –
­­Продажно – незалежний глас народу, –
Всівшись на раму дамського ровера
Нас переконує в безгрішності прем`єра.

Такий вже нині загадковий час –
Ще не один земляк здивує нас,
Наразі – й наша гордість в піонерах, –
Пустилась в дикі „пляски” із прем`єром.

Аж ось, сіпнувши вусом, випнув губи
В цілунку новоявленого Юди,
Осиковий забив у власну совість кіл
І вмер для нас молодший Чорний Віл.

Ну що ж, чекає іспит всіх на мужність,
То ж як повчає нас народна східна мудрість
(В народу розуму ніхто не відбере):
„Ви лайте, гавкайте, а караван іде!”

Мирослав АРТЕМОВИЧ