Шановні співвітчизники!
Післязавтра, 31 жовтня, в Україні відбудуться чергові вибори Президента – найвищої посадової особи держави.
Четвертий раз громадяни України обиратимуть Главу своєї незалежної держави.
Вибори у демократичному суспільстві – це завжди іспит на громадянську зрілість, іспит, який належить складати знову і знову. Українці мають усі підстави пишатися оцінками у своєму атестаті зрілості.
Розпочинаючи з 1991 року, президентські вибори в Україні завжди проходили чесно і прозоро, не без напруги політичної боротьби, але без соціальних потрясінь та збурень. Незважаючи на початкуючий досвід демократії, українці демонстрували світові високу політичну культуру та історичну відповідальність перед своєю державою і перед світом.
Скажу зі всією відвертістю: якби ми пустили народну енергію на розбрат і колотнечу, ми б не вирвалися із тієї глибокої ями соціально-економічної кризи, у якій Україна перебувала ще 10 років тому.
Стабільність – як повітря: коли воно є – його ніхто не помічає, коли бракує чи, борони Боже, немає, – тільки тоді пізнаємо його справжню, вирішальну для людського життя цінність.
Мені здається, що саме зараз, у цю відповідальну історичну мить, до наших громадян приходить таке розуміння і таке почуття. Надто запальні виборчі баталії, надто гарячі голови, – це викликає тривогу за найцінніше – за мир у нашому домі, який завжди оминала міжусобиця.
Я розумію цю тривогу, бо ми просто не звикли до того, що твориться останніми днями на наших очах.
Драматизм нинішньої виборчої кампанії у тому, що вам належить вибрати нового Президента. Я неодноразово говорив про те, що ця обставина може призвести до надмірного, м’яко кажучи, емоційного забарвлення виборів, до особливих психологічних навантажень на суспільство.
Адже навіть тепер, за лічені години до голосування, не можна сказати з упевненістю, хто буде наступним Президентом. За цим фактором прийнято судити про реальність демократії у нашій країні, хоча цей іспит дається нам дорогою ціною виборчого напруження.
Єдине хочу сказати з приводу самої виборчої кампанії. Декому дуже хочеться подати вибори як вибір між міфами, причому крайніми, що спонукає ділити співвітчизників на своїх і чужих, на ворогів і друзів.
У демократичному суспільстві люди обирають між політичними програмами і політичними діячами, а не між раєм на землі і пеклом. Можливість саме такого вибору, на моє глибоке переконання, надає нам українська дійсність – дійсність, а не міфологія.
Шановні друзі!
Виборчий марафон наближається до завершення. Але я знаю, що збентеженість мимоволі підкрадається у наші стривожені душі.
Найперше, хочу з усією рішучістю запевнити вас, що процеси в суспільстві були й залишаться під контролем Президента. Україна – держава хоча й молода, але достатньо міцна, щоб дати собі раду з такими проблемами.
Ні в кого не може бути сумніву, що ми спроможні стати на захист безпеки громадян і забезпечити правопорядок у суспільстві в умовах передачі влади. За десять років я не давав вам підстав, шановні друзі, сумніватися в моїй рішучості діяти принципово й ефективно, коли йдеться про інтереси держави та її громадян.
Я хочу звернутися, передовсім, до десятків мільйонів виборців. Адже у день виборів влада буде не тільки у Президента, а й у кожного з вас. Ви повинні також стати гарантами спокою в державі. Для цього від кожного з вас треба дуже мало і багато водночас – не дати втягнути себе в акції насильства, виявляти мудрість, гідність і самоповагу.
Відтак моє слово до сотень тисяч організаторів виборів – членів дільничних, територіальних та Центральної виборчої комісій. Єдиним дороговказом для вас у день виборів є Закон і тільки Закон. Заклик до прозорості і чесності виборів – це заклик, перш за все – до вас.
Я звертаюся і до державних службовців, депутатів усіх рівнів. Ви уособлюєте державну владу, яка перебуває на службі в народу. Ваш обов’язок – неухильно та професійно дбати про благо своїх співгромадян, а їхня безпека, їхні права та свободи – це найголовніше і найцінніше із цих благ.
Це стосується насамперед правоохоронних структур, завдання яких – відстоювати національні інтереси Української держави, забезпечувати правопорядок у кожному місті й селі.
Будучи поза політикою, ви не можете бути поза суспільством. Ви не можете втручатися у виборчий процес, але слово за вами тоді, коли виникає загроза безпеці громадян, коли здійснюються посягання на закон та інтереси держави, на стабільність у країні.
Ще раз хочу наголосити: слово – за вами, коли виникає загроза безпеці громадян.
Врешті, уже вкотре звертаюся до кандидатів у президенти і до їхніх виборчих штабів, особливо до тих, які, на жаль, схильні діяти за принципом – ціль виправдовує засіб, які дають волю емоціям, а часом і рукам, які вдаються до радикальних закликів та дій. Угамуйте свої надмірні пристрасті.
Дорогі мої співвітчизники!
За роки незалежності ми пройшли нелегкий шлях, усіяний випробуваннями і розчаруваннями, тривогами і перемогами. Але все-таки – із незламною вірою у безсмертя нашої нації, у непорушність демократичних цінностей, на яких ґрунтується сучасна європейська цивілізація, до якої належимо й ми, українці.
Я хотів би, щоб цієї вірою в Україну і в Людину ви керувалися й у день виборів. Наше завдання з вами – щоб у цей доленосний 2004 рік виграв єдиний історичний гравець – щоб виграла Україна.
Неоднаково мені, якою буде моя Україна після виборів. Я прошу вас зробити все і сповна, щоб вона була мирною, процвітаючою та щасливою.
Гарантією цього повинна була стати нова політична система, покликана забезпечити подальше зміцнення демократичних тенденцій у політичному житті країни.
Така система дала б змогу вести виборчу кампанію більш розважливо, не перетворюючи її на «наш останній і рішучий бій». Ця система закладена в запропонованій мною політичній реформі.
Внесення демократичних змін до Конституції продемонструвало б здатність українських політиків відмовитись від егоїстичних розрахунків та зробити великий крок до демократії. Адже відомо, що демократія – це «власне, визнання того, що всі ми – як спільнота – відповідальні одне перед одним».
Я сподіваюсь, що рішення про зміну політичної системи все-таки буде прийнято.
А Президентом стане той, хто з честю вийде із цієї гарячої кампанії, хто знайшов найкоротший шлях до умів і сердець своїх виборців, хто спроможний взяти на себе відповідальність за долю України і кожного з вас.
Президентом повинен стати той, кого обере народ. Голосуйте за того, хто відповідає вашим переконанням і вподобанням. Так було завжди в Україні, так має бути й цього разу. Українці повинні ще раз підтвердити під час виборів, що вони належать до зрілої, монолітної, сучасної нації.
Нехай благословить вас Всевишній, дорогі мої співвітчизники!
Щастя вам і добра!
Знайшов тут