25 жовтня 2004 р.

Репетиція післявиборчої ночі і голий Шуфрич

У суботу ввечері канал "Інтер" не повідомив про чисельність мітингу за Ющенка в Києві. Просто обминув цей аспект. Що, напевно, найбільш радісна новина для "Нашої України". Краще, щоб вони промовчали, аніж брехали про 13 тисяч учасників – як заявила через добу міліція.

Насправді у суботу в Києві зібрався наймасовіший мітинг в Україні після набуття незалежності. 100 тисяч учасників – це найбільш точна цифра. Люди зайняли всю площу Лесі Українки, що перед Центвиборчкомом. Була зайнята також вся проїжджа частина в обидва боки і весь протилежний бік площі. Все людське поле – помаранчеве від передвиборчої атрибутики Ющенка.

Ющенко мобілізував людей до найголовнішої події – дня і ночі виборів, коли вони мають не просто піти і проголосувати, але і своїм пікетом захищатися від фальсифікації.

Це був не передвиборчий мітинг – на відміну від студентського віче тижневої давності, де Ющенко розповідав про свої майбутні укази, цього разу він намагався посіяти в людей зерна перемоги.

Головні месиджі до людей – не боятися як в день голосування, так і вночі:

"Своєю присутністю тут, тим, що ви є на цьому мітингу, на цьому майдані ви засвідчуєте, що ми з вами живемо не в часи страху, а в часи людської, громадянської мужності".

"Ми – громадяни України, не будемо сидіти і чекати, поки нам оголосять сфальсифіковані результати виборів. Нехай бандити на це не сподіваються. Ми відстоїмо кожен наш голос. Ми відстоїмо наш вибір".

"Я, шановні друзі мої, переконаний – не зеки, не тюремна зона будуть визначати долю моєї країни і долю 47 мільйонів. Я переконаний, що 47 мільйонів чесних людей самі визначать, яка влада буде після 31 жовтня в Україні, які ідеали вона буде розбудовувати".

"31 жовтня стане для моєї нації великим днем. Присвятіть його вашому вибору. Не програмі КВН, не розважальній програмі по каналам "Інтер" і "1+1". Присвятіть його собі і Україні. Все цінне у нашому житті вимагає нашої пильної уваги, часу і зусиль. Зло перемагає тільки тоді, коли чесний люд бездіяльний".

Це не повний перелік аргументів, якими Ющенко намагався переконати людей. У ситуації зриву або фальсифікації виборів йому залишається сподіватися лише на одного можливого союзника – на народ.

Репетиція ночі на 31 жовтня вийшла двосерійна.

Спочатку власне події у самому Києві в день мітингу. Колони ющенківців спокійно зібралися, пройшли центром і зайняли площу перед ЦВК. Потім феєричний для Ющенка мітинг, який зіпсувала лише невелика провокація із закидуванням Центвиборчкому камінням.

Тоді влада не втручалася. Це було її показове дійство перед Заходом – коли вона намагалася переконати, що зрив виборів – це не про неї. Однак друга серія не залишила ілюзій.

На межі півночі з суботи на неділю влада показала, до чого слід готуватися опозиції у ніч виборів.

У суботу ЦВК цілий день розглядала питання створення додаткових 420 дільниць для голосування в Росії. З самого ранку депутати-нашоукраїнці намагалися не допустити фальсифікації виборів на російських дільницях через зайві бюлетені. Саме для цього учасників мітингу попросили залишитися після виступу Ющенка, щоб показати "силу народу".

Без особливих ексцесів люди протрималися до 11 вечора. В цей час збоку вулиці Кутузова та Дружби народів з'явилася група молодиків, які почали бити мирних демонстрантів молотками і пляшками.

Трьох нападників вдалося затримати депутатам Жванії, Павленку і Третьякову. Вони виявилися представниками міліції. Двоє з них виявилися співробітниками спецпідрозділу "Титан", один – приватної охоронної фірми. У всіх них при собі табельна зброя.

Депутат Стретович показав журналістам вилучені у трьох затриманих речі: посвідчення капітана міліції №004399 на прізвище Гандурая Віктора та посвідчення старшого інспектора МВС на прізвище Оксенюка Сергія. Також Стретович продемонстрував пістолет "макаров", дві обойми із патронами і окривавлений ніж.

Після цього депутати Зінченко і Червоненко затримали у приміщенні ЦВК начальника київського УБОЗу Ошовського, який, за їх словами, керував спецоперацією нападу на демонстрантів.

В цей час Ющенко, який перебував у ЦВК, спробував вийти до людей, але уперся в кільце ОМОНу, які почали його відштовхувати.

Правда, кандидату в президенти все ж вдалося звернутися до затриманих молодиків, які били людей і яких депутати затащили до ЦВК і поклали на підлогу: "Хлопці, за все це ви будете відповідати. Так і передайте своїм паханам!". При цьому Ющенко грюкнув кулаком по підлозі.

Один із молодиків у відповідь назвав Ющенка "сукою".

Далі, вже за даними самої міліції, ющенківці вчинили над ними "криваву розправу". Як і в Мукачевому, знову "безчинствували" Безсмертний, Павленко, Червоненко. Вони "билися ногами" і "по обличчю".

Розняти конфліктуючі сторони вдалося лише представникам прокуратури.

Трошки пізніше почалася сутичка вже з іншого приводу. Причиною стало рішення ЦВК.

Справа в тому, що Центральна виборча комісія у встановлений термін, до 12 ночі, не винесла рішення про створення в Росії додаткових дільниць.

Але поки нашоукраїнці займалися розборками з спецпідрозділами, члени Центвиборчкому збиралися відновити засідання без них. Коли депутатам відмовили зайти до зали засідання, нашоукраїнці вибили закриті двері.

Виникла потасовка – депутати почали битися цими дверима, скубти один одного, в результаті чого депутат від СДПУ(о) Шуфрич, який захищав засідання ЦВК, опинився без футболки. Якийсь час він ходив по ЦВК, скажімо так, із голим торсом.

А тим часом, вже після 12 години Центрвиборчком створив у Росії не 420, але 41 додаткову дільницю.

Ще одним наслідком репетиції "варфоломіївської ночі" в день виборів стало 11 осіб поранених, яких забрала швидка. Серед яких жінка віком близько 60 років, яку пирнули ножем.

А також дві кримінальні справи, порушені проти... правильно, депутатів-нашоукраїнців.

Зусиллями Інтера і Піховшека на Ющенка вже покладено вину за дестабілізацію ситуації в країні. Тоді як міліція, яка виступала однією з діючих осіб провокацій, подана як "біла і пухнаста". Як і інша сторона, що бореться за збереження влади.

Шуфрич відчув результат есдекізації України

У суботу стався ще один інцидент, який є по своїй суті дуже прецедентним. Під час нього депутат Шуфрич на власній шкурі міг відчути, яка міра ненависті народу до репрезентованої ним влади і СДПУ(о) зокрема.

О 15 годині суботи, коли люди розходилися з виступу Ющенка, трапилося ДТП. Депутат Шуфрич на своєму джипі врізався в натовп ющенківців, які йшли проїжджою частиною.

Те що відбувалося далі, звісно, не показав жоден провладний канал. Але це заслуговує на те, щоб бути якщо не продемонстрованим, то розказаним.

Уявіть натовп, який іде вулицею з мітингу. При цьому займає півтори смуги проїжджої частини. Повз них обережно проїздять машини. Раптом пролітають дві круті іномарки - джипи "кубіки", виникає стовпотворіння, яке перетворюється в новий стихійний мітинг серед дороги.

Спочатку було не зрозуміло, що трапилося. А з появою швидкої можна було здогадатися, що когось збили. Люди заскочені: "Де ж міліція на цих злочинців, що їм усе можна?"

У пошуках потерпілого люди перемістилися на протилежну смугу. Там їх чекала велика несподіванка. До швидкої з потерпілим виявився притиснутим не хто інший як депутат Шуфрич. На запитання, а що він тут власне робить, від людей чути: "Як що? Це ж він... збив"...

Те що відбувалося в перші хвилини легко могло перерости в самосуд. Стиснутий людьми у міцне кільце, Шуфрич міг розраховувати лише на власну щасливу долю. Фактично його зустріч з людьми виглядала, як зустріч злочинця, що вирізав з півсела, а потім "нарвався" на решту "недобитків". Вони навіть не відпускали швидку з потерпілим, бо до неї був притиснений Шуфрич.

"Шуфрича – на нари! Шуфрича – на нари! Шуфрича – на нари! Шуфрич - гівно!".

Есдек заявив, що йому наплювати на все, він лише хоче подивитися, чи жива людина: "Ви сьогодні своїми діями провокуєте, що люди ходять по дорогах і страждають". За його словами, сьогодні їх кидають під машини, завтра під танки.

Шуфрич стояв дещо відтіснений трьома охоронцями, схрестивши руки на грудях. Дивився у небо чи на землю. Тоді, коли його очі стикалися з очами активістів "Пори", які підбігли до місця події, їх спілкування ставало нецензурним.

Жінки, які оточили есдека, готові були дотягтися і до його куртки, і до тім'я. Врятував Шуфрича... депутат Червоненко.

Викликавши овації натовпу, який очікував, що Червоненко "проведе виховну роботу", він зразу ж розчарував людей: попросив не влаштовувати самосуду над такою цінною персоною і віддати її міліції.

Міліція прибула хвилин за 15 по інциденту. Але протоколи не складала, бо не мала повноважень.

Оперуповноважений Кунда, який прибув ще хвилин через 20, довго взагалі не міг знайти предмет інциденту. "Я не можу почати опитування, бо не бачу тут ні свідків, ні Шуфрича". Хоча той стояв прямісінько перед ним. "Він мені не представився, а на ньому не написано", - виправдався міліціонер.

Між тим депутат Кармазін, якому здав пост Червоненко, просив людей дати змогу записати свідчення, поки Медведчук не підвіз для свого заступника "правильних свідків".

Але йому завадили журналісти, які приїхали на місце пригоди. Тепер вони писали свідчення сторін.

Сорока Феодосій Федорович – начальник потерпілого: Я директор товариства "Світоч". Приїхав зі своїм зоотехніком Ігорем Маляріним із чотирма людьми. Ішли як усі люди. Правою стороною... усі машини минали. А цей на швидкості летів. Шуфрич спеціально зачепив і збив людину".

Шуфрич:"Автомобіль, в якому я їхав із правої сторони зіткнувся з одним з учасників сьогоднішньої акції, організованої "Нашою Україною". Хочу звернути увагу, що це трапилося на проїжджій частині бульвару Лесі Українки. Слава Богу, що ніхто серйозно не постраждав. Однак я настояв на тому, щоб вийти з машини і надати людині допомогу".

Останні слова есдека заглушено криком "Брехня! Що ти брешеш, люди зупинили машину!", - відповіли люди.

"Але навіть зараз ви можете бачити, з якими настроями ці люди ідуть по місту. Чим це може закінчитися?", - ще раз намагався говорити Шуфрич на камери.

В цей час розпочалася вже перепалка між ним і Червоненком. Шуфрич погрожував дати відповідь 31 жовтня. "Охоронець" Ющенка скептично просив не лякати. Фіналом цього стали слова "Шуфрич – ти подонок! Бога на тебя нет!", повторені Червоненком тричі на всі камери.

Історія у викладі Червоненка: "Подзвонили мені, що тут ДТП. Збила машина Шуфрича людину. Я приїхав по дорученню Віктора Ющенка, з однією метою – тут був великий агресивно налаштований натовп. Моє завдання було забезпечити, щоб із цінної голови депутата Шуфрича не впав ні один волос.

Мені це вдалося зробити. Швидка допомога з потерпілим поїхала. Йому дали антишоковий укол. З ним усе гаразд. Мені дуже боляче як професійному автогонщику, що два такі гарні джипи з номерами ВР та МІ зупинилися лише за 700 метрів від події. Люди зупинили. Хай це буде на совісті Шуфрича".

Добре розгледіти джип Шуфрича з номерами 0-098 ВР не вдалося через велику кількість бажаючих не випустити Шуфрича. Було видно лише правий бік, вимащений чимось білим.

Міліції так і не вдалося встановити, хто був за кермом авто. Шуфрич запевнив журналістів, що "зроду не пив" і "в житті не їздив за кермом".

Правда дехто зі свідків стверджував, що саме Шуфрич вийшов із місця водія.

Тим часом охоронець Шуфрича сів за кермо "джипа-злочинця" і разом із представником міліції і самим депутатом вони поїхали проводити експертизу на алкоголь.

Вся ця історія тривала більш ніж три години. Стомлені свідки нарешті дотовпилися до оперуповноваженого Кунди. Їх записували хвилин п'ять.

Алкоголю в крові Шуфрича, за його ж свідченням, експерти не виявили. Довести, що він був за кермом, теж практично неможливо. Камери на шоу запізнилися.

Ймовірне, що зробить влада – замовчить інцидент. У найгіршому випадку – відгавкуватиметься про агресивний натовп, який створює небезпечні для життя ситуації.

Коли всі охочі обговорити історію з Шуфричем вже розійшлися, а в ЦВК ще вирішувалася доля додаткових бюлетенів для Росії, з Банкової вивозили чотири автобуси "Барса".

Цілий день хлопці в повній амуніції охороняли безпеку невідомо кого - Кучма був на Черкащині, а мітинг - у трьох кілометрах. Ввечері вони розважалися тим, що будували барикади з клумб-вазонів, а потім їх же розтягували.

Які розваги їх чекають 31 жовтня, можна лише здогадуватися.

Минула субота довела: в Україні існує 100-відсоткова ймовірність повторення не грузинського, а мукачівського сценарію.

Тільки невідомо, який фінал матиме друга частина цього блокбастеру: встановлення "потрібної демократії", визнання виборів недійсними чи просто зрив виборів.

Знайшов тут